Новий музичний твір – це завжди захоплююче і цікаво. Але часто буває так, що всплеск ентузіазму після прослуховування твору на уроці вдома враз зникає. Це пов’язано з тими труднощами, що виникають в учня в процесі самостійного розбору нотного тексту вдома.
На уроці завжди допомагає вчитель, а вдома сам на сам з великою кількістю нот виникають страхи і невпевненість.
Не треба боятися складностів, адже складне, згідно законам логіки, складається з простого.
- Тому і сам процес розучування твору треба розділити на прості етапи. Про які зараз і поговоримо.
Знайомство з текстом.
Після виконання твору педагогом ви вже маєте уявлення про характер твору та його стиль. Починати розбір твору маємо з ключових знаків та розміру. І непогано було б ще й звернути увагу на заголовок та прізвище композитора, що причаївся в куточку нотного листка. - Якщо можете відразу спробувати зіграти двома руками, то не бійтеся це зробити. Адже це Ваше перше особисте знайомство з твором. І навіть якщо були помилки у виконанні – нічого страшного, адже в подальшому Ви будете працювати над текстом більш прискіпливо і уважно. А зігравши двома руками вперше – це, наче “обійти свої майбутні володіння з ключем в руках” та намітити об’єм роботи.
А в подальшому розглядаємо текст “під лупою”, розбираючи його окремо кожною рукою. - Діліть весь нотний текст на маленькі фрагменти, і працюйте над ними. Чим складніше твір, тим меншими мають бути частини, що вимагають детального відпрацювання. “Споживайте” твір маленькими шматочками, смакуючи і “розжовуючи” кожен фрагмент або мотив:) І не соромтеся повторити складний пасаж 50 разів, якщо потрібно. Це тільки пришвидшить опанування матеріалу.
- Особливу увагу слід приділити АПЛІКАТУРІ ( порядок пальців)! Це головна передумова успішного засвоєння нотного тексту! Її треба вивчити майже напам’ять навіть на етапі розучування тексту. Інакше всі ваші старання будуть марними, і замість одного вечора Ви будете запам’ятовувати текст три місяці, у разі ігнорування правильної аплікатури, що вказана редактором.
- Збираємо ціле з фрагментів.
Після того, як ми вивчили партію правої і лівої руки окремо, і вже впевнено граєте текст, можемо нарешті спробувати з’єднати обидві партії. Але знову керуємося правилом поступовості! Граємо фрагментами або частинами, спочатку в повільному темпі, а у разі успішного виконання – у готовому темпі, що рекомендує автор. Але знову таки – фрагментами.
Чого слід уникати в процесі вивчення тексту.
Приступаючи до самостійної роботи над нотним текстом учень може допустити помилки. І це нормально. Адже вчитель на уроці все виправить. Але слід уникати повторення цих помилок в подальших заняттях вдома. Адже завчені помилки виправити дуже складно. Тому, граючи твір від початку до кінця, не можна “вимикати” голову і не помічати помилок. Не слід захоплюватися недосконалим програванням, так як неминучі при цьому недоліки ( непопадання на клавіші, зупинки мимоволі, ритмічні помилки) можуть з часом закріпитися.
Не бійтеся знайомитися з новими творами, адже це Ваші маленькі відкриття, досвід та власна перемога! Поповнюйте свій музичний репертуар новими захоплюючими творами!
І пам’ятайте: дорогу здолає той, хто йде!